Декларанти невибагливого способу життя самі ніколи не цуралися можливості підзаробити в олігархів. Будучи начебто в опозиції, вони залюбки «допомагали» усім, хто при владі, починаючи з Леоніда Кучми, не озираючись на своїх кумирів, які пропагували аскетизм у повсякденному житті. Позірно критикуючи великий олігархічний бізнес, вони паралельно вигідно товаришувати з ним. Тому сьогодні уже нікого не здивує комуніст на мерседесі і з «буржуйським» побутовим начинням: представницькими квартирами, дорогими костюмами, телефонами та іншими дрібними, але недешевими аксесуарами.

Увесь минулий тиждень удавані захисники пролетаріату висловлювали обурення і невдоволення розподілом влади «регіоналами» і навіть пригрозили вийти з коаліції, у разі якщо їхні апетити щодо посад не будуть задоволені.

Комуністи звинуватили Партію регіонів в узурпації влади, невиконанні коаліційних домовленостей щодо квотного розподілу владних портфелів і заявили, що в разі, якщо партнери не виправлять ситуацію до кінця тижня, вони радикалізують свою позицію аж до виходу з коаліції.

Газета «Сегодня», посилаючись на своє джерело в КПУ, повідомила, що загроза виходу фракції Компартії з коаліції настільки реальна, що Віктор Янукович змушений був із цього приводу зустрітися з лідером КПУ Петром Симоненком.

«Якщо ми зберемо фракцію наприкінці цього тижня, значить, наші кадрові вимоги не задоволені, і ми оголосимо про вихід із коаліції. Якщо зберемося на початку наступного – значить, усе в порядку, і з коаліції не виходимо. Якщо коаліція розвалиться, будуть дострокові вибори Верховної Ради», – цитувала джерело газета.

Окрім митниці, комуністи зажадали три посади керівників облдержадміністрацій, зокрема Вінницької, Сумської і Херсонської.

Перший коаліційний конфлікт частково втихомирили призначенням представника КПУ Ігора Калетника керівником державної митної служби. Ще один «лівий» – Василь Волга – був тоді ж призначений на посаду глави Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Однак комуністи цим не вдовольнилися і вимагають ще посад, зокрема керівників облдержадміністрацій. При цьому вони заявляють, що залишають за собою можливість вийти з коаліції, якщо їх будуть надалі ігнорувати при роздачі владних портфелів.

Нерівномірний розподіл владних портфелів – це єдине, що викликає обурення у парламентської комуністичної номенклатури. Про те, як нова коаліція і влада загалом вирішує соціально-економічні завдання, чи спроможні олігархи, рясно представлені у нинішній владі, задовольнити потреби пролетаріату, особливо зі Сходу, захищати якого зобов’язані комуністи, жодного зауваження.

Прикметно, що комуністи не вимагають від партнерів віддати їм відомства, котрі опікуються пенсіями, працею і соціальною політикою загалом. Тобто, ті портфелі, які пасувало б «носити» комуністам. Вони хочуть посади, за допомогою яких можна непогано підзаробити.

Отримати посаду керівника облдержадміністрації – мрія багатьох політиків. Таке собі відокремлене царство з необмеженими можливостями не лише для вирішення власних проблем, а й партійних. Особливо під час виборів. Претензії спадкоємців Леніна та Маркса на так звані ресурсні посади начебто нелогічні з точки зору їхньої ідеології, партійної програми, але цілком виправдані з точки зору меркантильних потреб.

Оскільки керівники областей у своїй більшості є швидше репрезентантами великого бізнесу в регіонах, то навряд чи комуністи отримають такий бонус. Зазвичай туди відправляють своїх довірених осіб. А якщо отримають, то під певні умови.

Блок Литвина, який також є членом коаліції, на відміну від комуністів, претензій до розподілу влади поки що публічно не виказує. Хоча там також сподівалися, крім інших портфелів, «взяти під свій контроль» і кілька областей. Окрім віддяченого за коаліціянство Володимира Литвина, який зберіг посаду спікера парламенту, на високих державних посадах залишилися і його брати. Можливо, саме цей чинник стримує забаганки «народників».

Окремі литвинівці, щоправда, прогнозують, що наступний конфлікт в коаліції може виникнути уже під час формування державного бюджету. Не виключено, що тоді і вони заговорять про свої претензії до кадрової політики Януковича.

Наразі ж «регіонали» неохоче коментують коаліціянтські сварки і запевняють, що приборкають усіх невдоволених, і що коаліції нічого не загрожує. 

Попри кадрові сварки, новій владі доведеться вирішувати іншу проблему, створену комуністами. Минулого тижня запорізькі комуністи заявили, що планують встановити пам'ятник Йосипу Сталіну. Погруддя Сталіна планують встановити до 9 травня 2010 року у Запоріжжі. Зараз вони збирають на це кошти. У центральному апараті КПУ така ініціатива не викликала публічного спротиву.

Зате такі наміри комуністів можуть створити серйозні проблеми новій владі, котра мусить відповідати за вчинки кожного члена своєї команди. «Регіоналка» Олена Бондаренко уже заявила, що ПР «такий маразм» не підтримає.

У НУНС між тим прогнозують переформатування коаліції уже восени і натякають «регіоналам» про готовність замінити комуністів собою. Про це, зокрема, сказав народний депутат від НУНС, бізнесмен Давид Жванія.

«Я за формування коаліції на ідеологічній базі, щоб виконавча влада працювала безперервно за наявності контролю як усередині коаліції, так і з боку опозиції», – заявив депутат.

Жванія наголошує при цьому, що НУНС уже час визначатися: «йти в радикальну опозицію чи помірну, або взяти участь у формуванні коаліції без комуністів».

За словами Жванії, група «Народна самооборона» також претендуватиме на владні портфелі, зокрема на ту частину виконавчої влади, де вона, на його погляд, може бути максимально ефективною.

В якій ділянці може бути ефективним особисто Жванія і його група – питання риторичне.

Чи вистачить тільки в країні на всіх нинішніх і потенційних коаліціянтів «хлібних» посад?

Марина Пирожук