12 березня 2003 року померла жінка-легенда Слава Стецько, яка все своє свідоме життя віддала справі побудови незалежної, єдиної, сильної Української держави. Сьому річницю смерті славної дочки нашого народу відзначають в Україні.
Чинником, який об'єднуватиме усіх нас стане любов до України — так говорила Слава Стецько, одна з найвизначніших жінок сучасності. Вона вірила в силу і велич свого народу, любила Україну, як люблять Бога, тому служіння національній ідеї стало її релігією.
У ній акумулювалася та енергія, якою вільно чи мимоволі заряджалися люди, що давала поштовх і силу для самопізнання. Її могутній дух українства — природний і прекрасний, як усе справжнє.
Революційна діяльність Ганни Музики ( а саме так звучало її справжнє ім’я), уродженки села Романівка Теребовлянського району Тернопільської області, розпочалася ще під час навчання у польській гімназії. Після возз’єднання Західної України з УРСР С. СТЕЦЬКО, як одній з кращих учениць, запропонували вступити до комсомолу, після відмови вона змушена була переїхати до Львова та перейти на нелегальне становище. У 1940-41 рр. працювала учителем у с.Юшківці Бібрського району, у 1941-43 роках навчалася у Львівській політехніці. У 1943 р. була ув’язнена німцями у Львові. У 1946 стала членом Проводу ОУН, була співорганізатором Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Всю себе вона віддавала навчанню і підпільній роботі. Навіть взяла собі ім’я Слава. Саме так тяжко поранений Ярослав Стецько назвав Ганну Музику, коли на чолі мобільної групи вона викрала його з чеського шпиталю. Дружина професійного революціонера, вона пронесла ідею національної та соціальної революції крізь усе подальше життя.Слава Стецько не була залізною леді — залізними були її принципи. Вона мала блискавичну реакцію, почуття гумору, була ерудованою, красномовною, вміла пробачати слабкості і не пробачала зради і підступу. Пані Слава була чарівною жінкою, героїнею нашого часу, зразком для наслідування для тих молодих жінок, які усвідомлювали себе українками. Революційна біографія Слави Стецько отримала новий творчий імпульс тоді, коли вона взяла участь у дострокових виборах до парламенту у Надвірнянському виборчому окрузі Івано-Франківської області (березень 1997 р.). Вона стала одним з ідеологів виборчого блоку "Національний фронт” на парламентських виборах 1998 р. Революційна біографія Слави Стецько завершилася. Вона сама часто казала, що не відчуває віку: "В роботі, у русі все моє життя, і зупинятися неможливо”.
"Справа політики”, як демонструвала нам найстаріший діючий український парламентар, – це таки "справа всього життя без решти”.
«Вона є прикладом для нас, націоналістів, тому що кредо її життя була розбудова Української держави».
12 березня серце Слави Стецько зупинилося, 2 місяці не дожила вона до свого 83-річчя. Відійшла у вічність людина, яка ще за життя стала легендою. Відійшла у вічність ціла епоха в українській історії.
Але справа, котрій присвятила життя Слава Стецько, – справа побудови незалежної, єдиної, сильної, європейськи орієнтованої Української Держави – продовжується. То ж нехай наша держава стане пам‘ятником Славі Стецько і всьому поколінню, яке вона репрезентувала.
|